ЄСПЛ уперше оцінив «воєнні» положення КПК про тримання під вартою у справі проти України
23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини у справі «Колесник і Смельницький проти України» не виявив порушення Конвенції щодо тримання під вартою за воєнних положень КПК.

23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 і 25217/23). Суд не встановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції щодо обґрунтованості та тривалості досудового тримання під вартою, а скаргу за пунктом 1 статті 5 визнав явно необґрунтованою.
Заявників затримали в липні 2022 року за підозрою в поширенні інформації про позиції та техніку українських військ у Харкові; пізніше обвинувачення перекваліфікували на державну зраду. Це перший випадок, коли ЄСПЛ оцінив, чи відповідають Конвенції «воєнні» положення Кримінального процесуального кодексу (частина 6 статті 176 і частина 4 статті 183), запроваджені законом від 14 квітня 2022 року.
Суд дійшов висновку, що ці норми не встановлюють обов'язкового тримання під вартою й не забороняють судам визначати заставу та підходити індивідуально. Він також погодився з рішенням Конституційного Суду від 19 червня 2024 року. Підстави для тримання, зокрема ризики втечі, впливу на свідків і знищення доказів, визнано достатніми. Оцінюючи ретельність розгляду, ЄСПЛ врахував умови повномасштабного вторгнення та близькість Харкова до фронту.

